Як перетворити своє ім’я на бренд

Практична інструкція від керівниці Google Marketing Solutions у країнах Центральної та Східної Європи Ніни Левчук

Ніна Левчук – топ-менеджер Google, організаторка першої в Україні Google Digital Academy для жінок, спікерка, письменниця, спеціалістка з коучингу, кар’єрна консультантка, учасниця змагань з тріатлону Ironman та Oceanman.

Ми вже писали, що таке селф-брендинг і для чого він потрібен. Але погодься: значно простіше зрозуміти, як це працює, коли є живий приклад – людина, яка розвинула кар’єру з нуля й перетворила своє ім’я на бренд.

29 березня у FEDORIV Hub Ніна поділилася секретами створення персонального бренду. Ми були там, тож ділимося найголовнішим.

Навіщо це

Із цього питання слід починати все у своєму житті, зокрема створення персонального бренду. Більшість людей у відповідь описують стиль життя, про який вони мріють: подорожувати, виступати на сцені, допомагати людям тощо. Ці фрази дають відповідь на питання «як я хочу жити», а не «навіщо мені персональний бренд». Утім, це вже непоганий початок.

Швидко не вийде

«Створення власного бренду – це пекельна праця, – розповідає Ніна Левчук. – Його не побудувати за тиждень, місяць чи рік. Це праця, у яку потрібно інвестувати декілька років, а іноді й усе життя». Краще знати про це із самого початку й запастися терпінням. Сформований бренд – теж не привід розслаблятися. Його потрібно тримати на плаву, а це теж час і зусилля.

Особисте життя вже не особисте

Сама ідея персонального бренду передбачає той факт, що тебе знатимуть і впізнаватимуть. А особисті історії зацікавлять і додадуть твоєму брендові людяності.

«У той момент, коли ви починаєте формувати персональний бренд, він стає публічним. Це ваше право, стирати межі між публічним брендом і приватним життям чи ні, але сформувати ефективний бренд без особистої історії вкрай важко. Людям уже не цікаві шаблони, не цікаві вискочки. Їм цікава особиста історія: біль, кров, деталі. Це створює елемент залучення», – пояснює Ніна.

Визначення себе

Уявімо, тебе не лякає перспектива довгострокової роботи над промоцією власного ім’я, і ти не проти ділитися чимось особистим та понад усе хочеш стати живою легендою. Почни з визначення своїх ролей.

«У нас дуже багато ролей у житті: мама, донька, співробітниця компанії… Та чи всі вони цікаві публіці? Чи всі вони дають нам гроші?» – риторично питає Ніна Левчук.

Вибираючи роль, врахуй дві умови: наскільки вона тобі подобається і чи готові тобі за це платити. Не женися за десятьма ролями одразу: кількість не означає якість. Обери до трьох і сфокусуйся на них.

Встановлюємо зв’язки з колегами та клієнтами

З ролями визначилися. Тепер потрібно налагодити зв’язок з людьми, які прийматимуть важливі для твоєї кар’єри рішення. Ніна виділяє два інструменти, які тобі в цьому допоможуть: експертність і хобі.

Коли ти продаєш свої послуги, ти продаєш свою експертність – те, на чому ти знаєшся, або те, чим займається твоя компанія. Експертність – це базис, на якому можна розвинути бренд, але не гарантія успіху.

Самої експертності, як правило, замало. Часто, щоб знайти спільну мову з керівництвом чи клієнтами, потрібен особистий контакт: у цьому тобі допоможе правильне хобі. Успішних людей часто об’єднують спільні захоплення.

«Чому на початку зустрічі я згадала, що захоплююсь тріатлоном? Це те, як я вибудовую свій соціум. Правильне хобі формує правильне оточення, яке допоможе вам збудувати персональний бренд, – пояснює Ніна Левчук. – Хороших спеціалістів безліч. А от людей зі спільними інтересами – ні».

Усна комунікація

Важливий складник у створенні бренду – вміння презентувати себе. У психології існує «правило десяти секунд»: перше враження про людину ми формуємо в перші миті спілкування. За цей час потрібно встигнути запам’ятатися й справити позитивне враження. Для цього Ніна Левчук радить підготувати усну «візитівку» – коротку промову-самопрезентацію. Готуйся, що тобі доведеться повторювати її сотні разів перед різними людьми. Ми ж попереджали: створення бренду – довготривалий процес.

Що має бути в усній «візитівці»:

• Твоє ім’я або назва компанії. Голосно й розбірливо. Ще краще повторити їх двічі: на початку та в кінці. Уяви, як буде прикро, якщо ти зацікавиш співрозмовника, але він не зможе знайти тебе в мережі, тому що банально не розчув імені.
• Твоя роль – коротко пояснити те, чим займаєшся.
• 3-4 факти, які слугуватимуть маркерами успіху. Навіть якщо ти тільки на початку шляху, в тебе є якісь досягнення. Згадай, чим ти займав(-ла)ся, який маєш досвід, у яких проектах брав(-ла) участь.
• Місія та ціль – те, для чого ти робиш cвою справу. Уникай абстрактних фраз на кшталт «хочу змінити світ на краще». Якомога конкретніше. Пам’ятай: час обмежений.
• Якщо маєш особисту історію, яка вписується в концепцію бренду, сміливо внось її до усної «візитівки».
• Побажання. Будь-яка комунікація має мету, тож проговори мету конкретно цієї розмови.
• Непогано також чітко розуміти, чого ти прагнеш домогтися від співрозмовника і що можеш запропонувати йому натомість: це допоможе правильніше знаходити слова.

Правила усної комунікації

Підтримуй зоровий контакт: це допоможе утримати увагу співрозмовника й залучити його до діалогу. Якщо представляєшся перед широкою публікою, встанови собі сім уявних зорових «точок» і періодично дивись то на одну, то на іншу: так ти охопиш поглядом якомога більше людей.

Мова тіла – дієвий невербальний інструмент: гріх ним не скористатися. Щоб справити враження впевненої в собі людини, обирай відкриті «сильні» пози: розправлені плечі, руки, вільно опущені вздовж тіла. Розмовляй спокійно і не дуже швидко.

Не зациклюйся на помилках: вибаченнями ти ще більше акцентуєш на них увагу. Виправся й продовжуй, ніби нічого не сталося.

Люби свою аудиторію, внутрішньо налаштуй себе на дружній лад. Навіть якщо співрозмовник тобі не дуже подобається, намагайся «полюбити» його. Хоча б на п’ять хвилин, поки триває ваша розмова.

Вбивай добротою. Якщо твої світлі почуття не знайшли відгуку в серці співрозмовника і він пішов у словесну атаку, не піддавайся. Ніщо так не дратує провокаторів, як доброзичлива відповідь.

Онлайн-комунікація

Онлайн дає всі можливості для того, щоб успішно побудувати свій бренд і так само успішно його вбити. Щоб досягти першого й не допустити другого, Ніна Левчук радить провести онлайн-аудит.

Шукай себе в Google. Ні, не для того, щоб потішити власне его. Увівши своє ім’я в пошуковик, ти зрозумієш, що бачать люди, які шукають тебе в мережі. Не лінуйся й переглянь перші десять сторінок видачі. Можливо, у тебе є однофамілець чи тезко, який не заморочується над своєю репутацією. Люди, які не знають, як ти виглядаєш, можуть прийняти тебе за нього.

Перевіряй соцмережі. Фото, статті, загальнодоступні публікації – передивись усе, де тебе відмітили чи згадали. У кожного є друг, який тегає всіх і всюди. Перевір, чи нема серед його постів таких, які представляють тебе не в найкращому світлі.

Тепер, коли компромату на тебе не лишилося, час подумати над тим, як покращити враження від свого профілю. Розглядай його не просто як засіб комунікації, а як своєрідне резюме. Докладніше про це ми писали тут і тут. На твоїй сторінці мають бути:

• Фото профілю – важливий елемент, який допоможе розвинути кар’єру і власний бренд. На аватарці твого акаунту маєш бути ти і тільки ти. Родинні світлини й знімки з найліпшою подружкою – це прекрасно, але наявність інших людей на фото збиває з пантелику.
• Біо, що запам’ятається. Воно має показувати твою місію та перегукуватися з ролями, про які йшлося вище.
• Посилання на інші ресурси. Особистий сайт, сторінки у Facebook, Instagram, LinkedIn, Pinterest, канал на YouTube – дай лінки на всі платформи, де тебе можна знайти.

Тепер, коли маєш практичний гайд, створити персональний бренд буде значно простіше. Успіхів тобі в цьому!

Фото: FEDORIV Hub

По матеріалах: studway