Ви помітили, що вітчизняне освітнє середовище любить ділити фахівців на технарів та гуманітаріїв? Одним із найпривабливіших гуманітарних напрямків є психологія. Сьогодні разом із психологом, психотерапевтом, керівником психологічного центру Дарьєю Селівановою ми дізнаємося більше про тих фахівців, які займаються психотерапією та працюють з клієнтами. Також розберемо специфіку даного профілю і будемо руйнувати стереотипи про "лікарів людських душ".
Дарья Селіванова |
Раді брати інтерв’ю у фахівця настільки високого рівня. Вашому центру ставлять високі оцінки та пишуть позитивні відгуки, Ви є експертом таких медіа-платформ як 1+1, СТБ, ТРК Україна, тощо. Цікаво дізнатися, що мотивувало Вас зайнятися саме психотерапією та як давно Ви практикуєте?
Я психолог,
психотерапевт, керівник психологічного центру. У психотерапію прийшла
усвідомлено, наскільки це можна було зробити в 17 років. Я спочатку навчалася
на психолога в університеті. Які мене надихали ідеї при виборі професії? Їх
було досить багато, але ключова – це все ж бажання допомагати людям. Цей меседж
досить часто озвучують ті, хто вступає на психологію. Вже зараз я розумію, що
до всього додалося ще й бажання розібратися зі своїми особливостями, емоційними
труднощами, які у мене були в житті. До того ж в мій час це була досить нова,
цікава спеціальність, яка тільки починала активізуватися на ринку праці в
сферах бізнесу, було цікаво, а хто такі психологи, що вони роблять і як
працювати в цій сфері. Також я завжди любила спостерігати за людьми і розуміла,
що моя професія не може бути пов'язана з чимось технічним, де немає постійного
спілкування або взаємодії з іншими. Персонально для мене цей момент був вкрай
важливим, я розуміла, що просто працювати в офісі за комп'ютером буде для мене
нудно, монотонно і мляво.
Все-таки, ким насправді є психотерапевт? Чим він відрізняється від психолога і
психіатра? Наскільки важливою і вагомою є наявність саме медичної освіти?
Ще є
психоаналітики. Дивись, у нас є кілька споріднених спеціальностей, почнемо з
тої, що дуже часто людей вводить в розгубленість, страх і побоювання - це
психіатр. Психіатром є лікар, який займається порушеннями психіки, мислення,
наприклад, такими захворюваннями як шизофренічні процеси, біполярні ефективні
розлади (чергування депресії і манії), інші процеси. Головне розуміти, що
насправді маленький відсоток людей потребує консультації і роботі з психіатром.
Психотерапевтом в нашому суспільстві називаються два фахівця, які здійснюють
кілька різну діяльність. Перше, це лікар, у якого є освіту за психотерапії і
який може в разі потреби прописувати медикаментозне лікування: курс
заспокійливих, антидепресантів та інші препарати. Друге, психотерапевтом також
називають психолога, фахівця не медичного профілю, у якого є додаткову освіту в
рамках якогось практичного методу психотерапії: гештальт-терапії, аналітичної,
когнітивно-поведінкової терапії та інших. Тобто, це теж фахівець, який може
працювати зі страхами, тривожністю, панічними атаками і іншими проблемами
використовуючи психотерапевтичні практики і методи, без призначення
медикаментозного лікування. Психолог - це фахівець з гуманітарною освітою, який
теж працює з різного роду проблемами, але в більш консультативної формі. У
більшості випадків мова не йде про глибоку психотерапевтичної опрацювання, а
скоріше про менш емоційно залученим контакті з клієнтом рекомендаційного
характеру: сесії, консультації. Є ще психоаналітики - це фахівці певного
профілю з післядипломної освіти саме даного аналітичного підходу. Часто з нами
йде фахівець - невролог, лікар який займається особливостями порушення нервової
системи. Якщо коротко, то психіатр займається порушеннями психіки, психолог і
психотерапевт працюють з емоційною сферою, невролог працює з нервовою системою.
В якій компоненті порушення, такий фахівець потрібен.
Так як ми зачепили інші напрямки, окрім психотерапії, варто згадати і про коучинг. Він наразі набирає обертів і стає доволі популярним. Існує думка, що коучі - це фахівці, які працюють з майбутнім людини,
а психотерапевти з минулим. Чи так це??
Це досить спрощене сприйняття.
Тому що психотерапевти працюють з різними часовими відрізками, наприклад, є
методи психотерапії, які зосереджені виключно на те, що відбувається тут і
зараз і які в принципі не занурюються в травматичні історії з минулого клієнта.
Коучинг - це окремий напрямок в роботі. У коучів більш структурний підхід, з
акцентом на навчанні і формуванні певних навичок.
У лікарів є такий анекдот «Немає здорових людей, є погана
діагностика», наскільки такого роду жарт актуальний в нашій країні для
психотерапевтів? Так склалося, що на багатьох підприємствах передбачено
щорічний медогляд, але психотерапевта в списку лікарів немає. Доречно сказати,
що вітчизняне суспільство халатно
відноситься до питань морального здоров'я? Які Лайфхак Ви можете дати на рахунок
психологічної гігієни?
Формування психологічної культури
в нашому суспільстві на початковому рівні. Я в практиці вже 13 років,
і можу судити про тенденції зміни сприйняття в соціумі психології. Зараз сфера
практичної психології переживає величезний бум, кількість психологів, які
випускаються з навчальних закладів і практичних шкіл величезна, завдяки засобам
масової інформації і багатьом ТВ проектам дана професія набирає популярності.
До того ж у людей формується розуміння, що психотерапевт - це звичайний
фахівець, як і косметолог, юрист або стоматолог. До нього потрібно звертатися в
разі необхідності, визначених проблем. Іде уявлення, яке властиво більш
старшому поколінню, що до психологів ходять слабкі люди, що визнають своє
безпорадне стан і поразки. Зараз в суспільстві є запит на якісну психотерапію і
певні кроки на зустріч даному напрямку,
не дивлячись на те, що стереотипів і упереджень дуже багато. Хоча є і побічні
ефекти психологічного буму. Наприклад,
немає оцінки і контролю якості роботи психотерапевтів на ринку. У наш час
людина може заочно отримати диплом психолога і піти практикувати без
ліцензування, схвалення «етичного комітету» або інституції яка б оцінювала і
контролювала якість послуг фахівців. Всі ці питання залишаються на совісті і
відповідальності самого психотерапевта. Але на жаль, це не завжди так. І
найчастіше переконання людей, що психологи - це шарлатани, які просто беруть
гроші і нічим не допомагають, іноді підтверджуються, коли клієнти потрапляють
на прийом до поганого фахівця.
"Психологи не батьки. Їх можна вибрати"
Повернемося до лікарського
анекдоту, з яким я частково згодна, а частково ні. У будь-якої людини в
перебігу життя бувають емоційні складності або проблеми і це нормально. Давайте
відходити від переконання, що є емоційно здорові і нездорові люди, тому що час
від часу ми всі стикаємося з моральними труднощами. Мені здається, що проблеми
потрібно вирішувати по мірі їх надходження, завжди можна знайти в особистій
історії людини щось, але розбиратися з цим варто, якщо негативний досвід
заважає жити повноцінним життям. Таргани є у всіх, але якщо вони заважають
будувати нормальні відносини, отримувати задоволення від життя або діяльності, та
варто замислюватися про відвідування психолога. Якщо вас все влаштовує і вам
комфортно, навіщо шукати проблеми там, де їх немає? На рахунок профілактики, на
жаль в нашому суспільстві прийнято приходити до лікарів тоді, коли вже немає
сил терпіти. В контексті профілактики, добре, коли у вас є свій особистий
психотерапевт, до якого ви можете звернутися в разі потреби, це як з карієсом.
У кожного ж є стоматолог? Тільки одній людині потрібно його відвідувати раз в
кілька місяців, тому що є проблема з зубами, а іншому вистачає огляду раз на
рік.
Важко не помітити, що послуги психолога набирають популярності. Щодня ми
стикаємося в соцмережах або на офлайн майданчиках з рекламою онлайн-марафонів
трансформації особистості, тренінгів підвищення персональної ефективності, коучинг-сесій
і схожого роду послуг. Як перевірити кваліфікацію фахівця і не потрапити до
шарлатана?
Психологи не батьки, їх можна
вибрати. Якщо не подобатися психолог, варто шукати іншого. Почнемо з того, що
існують різні методики і системи роботи, якщо ви відчуваєте, що підхід
психотерапевта вам не подобатися, не мучте себе.
Є комплекс факторів, на які варто
звертати увагу. Перше, з чого варто почати - це загуглити, так банально гугліть
інформацію про те, хто це. Зверніть увагу на відгуки клієнтів, сторінку в
соціальних мережах, що пише фахівець, чи є у нього профільні публікації на
порталах або відео коментарі для проектів. Зустрітися з психотерапевтом заочно,
почитайте і придивіться, наскільки лягати то і що людина транслює в маси.
Наступне, абсолютно нормально запитати фахівця про його освіту, про те чи є у
нього спеціалізація у напрямку, яке вас турбує, власна супервізія і терапія.
Для багатьох це відкриття, але психолог щоб допомагати іншим повинен мати
досвід клієнта, коли він ходить до фахівця і розбирається зі своїми внутрішніми
конфліктами і суперечностями. Супервізія - це допомога більш досвідчених колег
з розбором професійних труднощів і кейсів. Ще одне спірне питання - це
рекомендації. У даній сфері вони спірні, так як психотерапія - дуже індивідуальна
річ. Люди приходять з різною тематикою та запитами, кому-то може підійти метод
роботи фахівця, а комусь ні.
Зверніть увагу на організаційні
моменти: яким чином здійснюється запис, де проводять прийом. Фахівець не
повинен вирішувати проблеми за ваш рахунок, просити вас про якісь послуги,
користуватися вашою довірою, займати грошей, вступати в інтимні стосунки і
багато іншого. Це не професійно: або психотерапія, чи ні. Межі в роботі повинні
бути. В рамках деяких підходів практикується навіть психотерапевтичний
контракт, які передбачають певні правила. Є більш гнучкі методики роботи, які
орієнтуються на динаміку в рамках сесії, а є більш структуровані підходи, де
детально прописаний план роботи аж до кожної зустрічі. Якщо фахівець не може
вам дати виразну зворотний зв'язок на питання, які цілі і завдання, що
відбувається, що ви робите в рамках спілкування, це повинно насторожити.
Важливо також пам'ятати, що клієнт теж несе відповідальність за свою
психотерапію. Варіант «ось я беріть і робіть зі мною, що хочете» не працює.
У нашому суспільстві стало модним приписувати собі певні
психологічні діагнози, наприклад «невроз», коли людина розсерджений або
«депресію», коли поганий настрій. У твоїй практиці, з якими проблемами
звертаються найчастіше? Чи були у тебе випадки, коли потрібно відправляти
пацієнта до іншого роду фахівцям?
На рахунок відправлення клієнта
до інших фахівців. Таке буває часто в моїй практиці, якщо у клієнта проблеми не
мого профілю, тому що я за ефективність роботи. Моя спеціалізація - робота з
тривожними станами, панічними атаками, емоційними порушеннями Наприклад, я
взагалі не працюю з залежностями, але можу порекомендувати компетентних колег.
Є ситуації, коли потрібно відправити клієнта до психотерапевтів-лікарям за
медикаментозної допомогою, або ж не обійтися без первинної роботи невролога,
ендокринолога, кардіолога, гастроентеролога, в ситуації, коли проблема клієнта
перебувати в області психосоматики - фізіологічні порушення мають психологічний
базис.
Повернемося до питання про
неврозах і депресії, відсоток важких станів не такий величезний, як здається. У
нашому суспільстві не прийнято говорити відверто про душевний стан, іноді
людині здається, що його проблема унікальна, тільки він один такий дивний і
нервовий. Подібні міфи підживлюють соцмережі, в яких людина бачить ідеалізовану
життя інших, і переконує себе що з ним одним щось не так. А насправді такі
емоційний труднощі в більшості випадків не є сферою діяльності психіатра, або
навіть психотерапевта-лікаря.
Питання на рахунок навчання. Наскільки важливо психотерапевту
підвищувати свою кваліфікацію? Чи доречним є в цій області саморозвиток?
Звичайно, в нашій професії
підвищення кваліфікації дуже важливо. Кожна робота з клієнтом вона навчає і дає
новий досвід, тут важливо як аналізувати свою практику і займатися
самонавчанням, так і вдаватися до консультації більш досвідчених
фахівців-супервізорів. Це мінімум, а максимум - вивчення нових методик роботи,
отримання нової спеціалізації. Особисто мене насторожують психотерапевти, які
не мають ніякого руху в напрямку підвищення кваліфікації.
Чимало студентів, які обирають факультет психології мріють допомагати людям та уявляють, як будуть практикувати після закінчення університету. Твої поради психотерапевтам- початківцям і студентам, які хочуть
пов'язати свою кар'єру саме з цією сферою.
Перше - це не боятися і пробувати
себе, без практики ви не дізнаєтеся, психотерапія ваша сфера, чи ні. Так само
більше спілкуйтеся з професіоналами. Мати гарну професійну підтримку дуже
важливо. Ходіть на навчальні захід, спілкуйтеся з колегами. На початку практики
буде багато страхів і побоювань і важливо мати коло спілкування людей, які
можуть поділитися своїм досвідом. Не бійтеся взаємодії. Відчуття професійної
впевненості береться з досвіду.
Найвідоміші психологи завжди розпочинали свій шлях з практики і робили найбезглуздіші помилки.
Найвідоміші психологи завжди розпочинали свій шлях з практики і робили найбезглуздіші помилки.
матеріал І. Степанець
0 коммент.:
Отправить комментарий